Перевірка ефективності препарату Sannisty, Біо-Р11 DC 20 і DC 40 при зниженні волатілізації аміаку з екскрементів поросят.

Перевірка препарату Біо-Р11 DC 20 при зниженні волатілізації аміаку
з екскрементів поросят

На лабораторному модельному устаткуванні для відстежування витоку аміаку з екскрементів поросят, відібраних у відгодівельній свинофермі в с. Бенатки у м. Градець Кралове, був перевірений препарат Біо-Р11 DC 20 ( концентрація: Na2SO4 = 1 : 3) і препарат DCX 20, у якого сульфат натрію замінений спеціально підготовленим злегка метаболізованим субстратом що симулює активність мікроорганізмів.

I. Використані методи

1) Тестування препарату на лабораторному модельному устаткуванні при відстежуванні волатілізації аміаку.

Тестовані препарати перед застосуванням були інкубовані при постійному помішуванні протягом 4 годин при температурі 28 °C у термостаті (1 гр. або 1 мл. препарату в 40 мл. Н₂О). У спеціально підготовлені ексикатори діаметром 0,2 м було завантажено 1000 гр. екскрементів, які потім протягом 2 годин тужили в лабораторії і перед додаванням 5 мл. суспензії активованого препарату (при контролі було додано 5 мл. води) була атмосфера в ексикаторі продута повітрям, а ексикатор був підключений до апаратури. Апаратура складалася з розходоміра і газоміра, перед ексикатором була встановлена мичка з розбавленою сірчаною кислотою, за ексикатором знаходилася наступна мичка (0,01 N сірчана кислота) для абсорбції аміаку, що вивільнявся, з досліджуваних екскрементів. Протока газу регулювалася за допомогою голчатого клапана, розташованого перед вакуумним насосом. Відстежувалася кількість аміаку, абсорбованого розбавленою H₂SO₄ в повітрі, що продувається, протягом 6 годин відразу після додавання препарату і в подальший другий, четвертий і сьомий день завжди після заміни кислоти в мичці. Експерименти проходили при температурі повітря 22 – 25 °C. Аналіз іонів амонію здійснювався на проточному аналізаторі FIA.

2) Мікробіологічні дослідження тестованих препаратів
Базова суспензія була приготована шляхом розбавлення і повної гомогенізації 10 гр. препарату в 90 мл. стерильної дистильованої води. З базової суспензії був підготовлений ряд десятиразового розбавлення, шляхом поступового додавання 1 мл. суспензії в приготованих зразках з 9 мл. стерильної дистильованої води. У приготовані чашки Петрі накапало з кожного розчину 1 мл. суспензії завжди в двох повторах. Після закопування всі чашки були заповнені підготовленими відповідними живильними речовинами (агар Торнтона для загальної кількості бактерій, MPA для спорообразуючих бактерій, агар Мартіна для мікроміцети) і відразу ж ретельно перемішувалися. Після застигання чашки були залишені для інкубації при температурі 28 °C. У інкубаційних чашках Петрі були підраховані колонії, що наросли. Кількість колоній була перерахована з погляду розбавлення на 1 гр. наданого зразка і виражено як CFU/1 гр. зразка (тобто кількість колоніїобразуючих одиниць / 1 гр. тестованого препарату).

II. Результати експериментів

ad 1) Результати тестування препарату при лабораторних модельних дослідах, вказані на малюнках 1 і 2. З вказаних даних випливає, що протягом перших чотирьох днів волатілізація аміаку була більше всього обмежена після використання препарату Біо-Р11 DC 20, обмежена в окремі дні на 33 – 62 % і у результаті на 42 %. Порівняно з отриманими до теперішнього часу даними прийшло на 2 і 3 день експерименту до падіння витоку аміаку (див. мал. 1), що могло бути заподіяне інтенсивним бродінням екскрементів в даний період. Після закінчення експерименту була визначена велика гомогенність і менший запах у екскрементів після використання препарату Біо-Р11 DC 20. Заміною сульфату натрію що міститься в препараті Біо-Р11 DC 20 злегка метаболізованим субстратом стимулюючим активність мікроорганізмів (препарат DCX 20) прийшло до збільшення ефективності використаного препарату (див. мал. 2).

ad 2) Мікробіологічним дослідженням було визначено у обох тестованих препаратів приблизна однакова кількість бактерій (1 x 10⁴ на 1 гр. зразка) і мікроміцет (1 x 10² ). Кількість спорообразуючих бактерій був у Біо-Р11 DC 20 3,5 x 10 ⁴ , а у DCX 20 6 x 10⁴ на 1 гр. зразка. Загалом була визначена нижча кількість мікроорганізмів чим у раніше здійснених аналізів (див. попередній звіт).

III. Висновок

На підставі отриманих результатів можна констатувати, що тестований препарати Біо-Р11 DC 20 понизив волатілізацію аміаку в екскрементах поросят приблизно на 42 %. Притому ефективність препарату збільшилася після заміни сульфату натрію що міститься в препараті Біо-Р11 DC 20 злегка метаболізованим субстратом стимулюючим активність мікроорганізмів. Після застосування препарату Біо-Р11 DC 20, після 4 днів експериментів, порівняно з контрольним варіантом, була визначена збільшена гомогенність і слабкіший запах екскрементів. Препарат Біо-Р11 DC 20 можна рекомендувати для використання в об'єктах розведення тварин, де витік аміаку діє несприятливо на здоров'я тварин і їх продуктивність, погіршує робочий простір для обслуговуючого персоналу і взагалі негативно впливає на навколишнє середовище.

м. Прага, 11. 06. 1998 р.

Інж. к.н. Павел Ружек

Дослідницький інститут рослинництва

Завантажити статтю у форматі PDF (375kB)